трудно жить

1) ( с трудностями) tra gli stenti, a stento

2) ( мучительно) con sofferenze, penosamente

1) ( о нехватке) scarseggiare

2) ( о наличии затруднений) è difficile, fa fatica

••

* * *

1) нар. difficile; difficilmente ( вряд ли); con difficoltà ( с трудом)

2) сказ. безл. с + Т, Д

* * *

gener. disagevolmente

1. нареч.

ауырлыҡ менән, ҡыйынлыҡ менән

2. в знач. сказ.; в разн. знач.

ауыр, ҡыйын

güç,

zor

* * *

1) нареч. güç, zor, güçlükle

2) безл., → сказ. güç(tür), zor(dur)

3) безл., в соч., → сказ.

1) соединения противопоставляемых членов предложения

2) соединения противопоставляемых частей сложного предложения

3) соединения двух предложений, выражающих противопоставляемые мысли

4) соединения двух предложений, одно из которых указывает на уступительный характер противопоставления

5) в начале реплики, содержащей в себе возражение собеседнику, употр. в сочет. с част. вет

6) в начале вопр. предложений для усиления вопр. противопоставления

7) в знач. сущ. препятствие, возражение

8) в знач. част. для подтверждения ответа на вопрос, употр. обычно в конце предложения, соотв. выражению «вот именно»

Сравни с:

шол

9) в знач. част. разг. но, да, употр. при ответе для выражения утверждения, согласия

1) при понукании лошади

2) для выражения удивления

Сравни с:

неужели

3) с повторением для выражения предостережения, угрозы

Идиоматическое выражение. Основное слово:

деч

1. бедный, неимущий или малоимущий (о человеке)

2. бедный, нищий, нищенский, убогий

3. бедный, не богатый по содержанию, скудный

4. бедный в каком-л. отношении, скудный, убогий

5. в знач. сущ. бедняк; неимущий, бедный человек

6. в знач. сущ. бедность, нужда

– нужна комитет

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шинчаошо

1. прил. тяжёлый, тяжкий, тягостный, трудный, томительный, гнетущий; требующий много труда

Сравни с:

неле, орлыкан

2. сущ. трудность, мучение, тягость, затруднение

3. нар. мучительно, томительно, тяжело, трудно, тягостно

1. прил. тесный; такой, в котором мало свободного места, простора; недостаточный по пространству

2. прил. тесный, узкий; имеющий малую протяжённость в поперечнике

Сравни с:

аҥысыр

3. прил. густой, глухой, дремучий; состоящий из многих, расположенных близко, вплотную к друг другу однородных предметов

Сравни с:

пич

4. прил. тесный; слишком плотно прилегающий, стесняющий движение, узкий (об одежде, обуви)

Сравни с:

аҥысыр

5. прил. перен. безотрадный, безрадостный

Сравни с:

неле, йӧсӧ

6. прил. перен. горячий, напряжённый; требующий сосредоточения всех сил (о времени)

7. прил. перен. напряжённый; требующий больших усилий, сосредоточения сил

8. сущ. теснота; недостаток свободного места, отсутствие простора

9. сущ. глушь; густо заросшая, дремучая часть леса, чащи

10. сущ. перен. затруднение, тупик; безвыходное положение

11. нар. тесно; так, что мало свободного места, простора

12. нар. перен. тесно; так, что нет свободы действий, движений для кого-л., для проявления, использования чего-л.

13. нар. перен. туго, трудно, тяжело; о затруднительном положении, о нехватке чего-л.

14. нар. перен. тяжело, плохо, скверно (о плохом физическом самочувствии или неприятном, гнетущем настроении, испытываемом кем-л.)

– шыгыр чонан

– шыгырыш возаш, шыгырыш пураш

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1. to object; 2. to mind; 3. to be against; 4. to retort

Русский глагол возражать используется в ситуациях с разными условиями и причинами для возражения. В отличие от него английские эквиваленты конкретизированы и предполагают разные причины и разный характер возражений.

1. to object — возражать, выступать с возражениями ( обыкновенно приводя свои доводы и аргументы): to object to smth — возражать против чего-либо Your plan is fairly reasonable, I don't think any one will object. — У Вас вполне разумный план, я думаю, никто возражать не станет/не будет. Mother objects to my going to the cinema alone, she says I'm too young. — Мама возражает против того, чтобы я одна пошла в кино, она говорит, что я еще слишком мала.

2. to mind — возражать, быть против (глагол mind употребляется, как правило, в отрицательных и вопросительных предложениях и предполагает отказ в просьбе, разрешении, несогласие): Do you mind my opening the window? — Вы не возражаете, если я открою окно? Why did you take my hat without asking? — Oh, sorry, I didn't think you would mind. — Почему ты взял без спросу мою шляпу? — Извини, я думал, ты не будешь возражать.

3. to be against — возражать, быть против: Your plan passed almost unanimously, there was only one vote against it. — Твой план был принят почти единогласно, был только один голос против. A walking tour is a good idea, but I'm against it in this awful weather. — Идея похода неплоха, но я против него в такую ужасную погоду.

4. to retort — выбирать, предпочитать, предпочесть: to choose smth. smb — выбирать что-либо, кого-либо She chose that house because she liked the garden. — Она выбрала тот дом, потому что ей понравился сад. Why did you choose such a bright colour? — Почему вы выбрали такой яркий цвет? This story had been chosen from a collection of stories from the Middle East. — Этот рассказ был выбран из сборника рассказов Среднего Востока. You can choose whether to be paid by cheque or in cash. — Вы можете выбрать, как вам заплатить: чеком или наличными. We had to choose between leaving early or paying for a taxi. — Нам пришлось выбирать: выезжать рано или платить за такси. I can't decide which of these vases to buy — I'll let you choose. — Я не могу решить, какую из этих ваз купить, предоставлю выбор тебе. The board of directors was criticized for choosing someone who had no experience in legal matters. — Совет директоров критиковали за то, что они выбрали на эту должность человека без опыта в юридических вопросах. Choosing a suitable actress to play this part will be difficult. — Трудно будет подобрать подходящую актрису на эту роль. You may act as you choose. — Можете поступать так как захотите./Делайте по собственному выбору.

2. to select — выбирать (выбирать, долго не раздумывая, или выбрать то, что больше по вкусу): Не held out a pack of cards: «Pick out a card, go on, any card». — Он протянул колоду карт: «Выбери любую карту». You have picked out a bad time for a pay rise — the boss has just crashed his car on the way to work. — Ты выбрал неудачный момент, чтобы попросить о повышении жалования — босс только что разбил свою машину по дороге на работу. The names had been picked out at random from a telephone book. — Были выбраны случайные фамилии из телефонной книги. The editor looked through the file, picking the best models out. — Редактор просмотрел весь файл и выбрал лучшие модели. There's a whole rack of clothes, why don't you pick something out. — Там на вешалке полно одежды, выбери себе что-нибудь. Не looked through the guide and picked out a few exhibitions to sec while he was in town. — Он просмотрел путеводитель и выбрал несколько выставок, которые хотел бы посетить, пока он в городе.

4. to make/to have one's choice — выбирать, сделать выбор, остановить свой выбор (на чем-либо): You are going to have/to make a choice, which dress you prefer. — Вы должны выбрать, которое платье вам больше идет./Вы должны остановить свой выбор на каком-либо платье. То leave her family or to stay in an unhappy marriage was a difficult decision, but she had made her choice. — Оставить свою семью или продолжать жить в несчастливом браке — трудно решить, но она сделала свой выбор. Before you can make the right choice which course to follow you need a lot more information. — Прежде чем правильно выбрать, каким курсом следовать, вам надо получить более полную информацию. You have a choice, you can go to University now or wait till next September. — У вас есть выбор: вы можете начать учиться в университете сейчас или подождать до следующего сентября. If I had a choice, I would work part time, but 1 just can't afford to. — Если бы у меня был выбор, « бы работала неполную неделю, но сейчас я не могу себе этого позволить. On Wednesday afternoon the children have a choice between sports and art. — В среду вечером у детей есть выбор: они могут заниматься спортом или рисованием.

5. to single out — выбирать, выделять, отбирать ( кого-либо из группы людей при внимательном обсуждении): Kate was often singled out for punishment. — Из всей группы наказывали чаще всего Катю. Whom would you single out as a most promising student of the year? — Кого вы выберете самым успешным студентом года?/Кого вы выдвинете, как самого успешного студента года? The reporter singled out Mr. Clark for special criticism. — Докладчик выбрал мистера Кларка в качестве объекта особой критики. Не was singled out to represent the school. — Его выбрали представлять школу. They singled him out as an example. — Его поставили в пример.

6. to sort out — выбирать, разбирать, раскладывать (отделять одно от другого; выбрать нужное среди возможных вариантов; распределять что-либо или кого-либо по группам): Sort things out according to size. — Сортировать предметы по размеру. Can you sort out the unsigned letters? — Ты можешь отобрать письма, на которых нет подписи?/Ты можешь отобрать письма без подписи? Things will sort themselves out. — Все как-нибудь само собой образуется. The child was busy sorting out stamps. — Ребенок разбирал марки./Ребенок сортировал марки. I need to sort out the mess on my desk. — Мне надо разобраться у себя на письменном столе./Мне надо навести порядок у себя на письменном столе. I've managed to sort the newspapers out. — Мне, наконец, удалось разобрать газеты. Investigators are still trying to sort out why the accident happened. — Следователи все еще разбираются в причинах катастрофы/аварии. This matter could be sorted out if they sat down and talked. — Этот вопрос мог бы быть решен, если бы они начали переговоры./Выход из этого мог бы быть найден, если бы они сели за переговоры.

7. to elect — выбирать, избирать (выбирать путем голосования кого-либо в качестве представителя какой-либо группы людей или организации): Every nation should have a right to elect their own government. — У каждой нации должно быть право избирать свое собственное правительство. The Council is elected by popular vote. — Совет избирается всенарод

Смотри также:

неле, йӧсӧ

- вор должен сидеть в тюрьме

- Восток - дело тонкое

- все схвачено

- всерьез и надолго

- въехать в тему

- гнать волну

- головокружение от успехов

- дело пахнет керосином

- доживем до понедельника

- дорогого стоит

- друзья-соперники

- еще не вечер

- за державу обидно

- за работу, товарищи!

- за успех безнадежного дела!

- знаковая фигура

- иного не дано

- иных уж нет, а те далече

- кадры решают все

- квартирный вопрос испортил их

- котлеты отдельно, мухи отдельно

- крыша поехала

- кто есть ху

- любви все возрасты покорны

- мало не покажется

- место встречи изменить нельзя

- мы рождены, чтоб сказку сделать былью

- надо чаще встречаться

- нам такой хоккей не нужен

- наступать на грабли

- не высовывайся

- не подарок

- не царское это дело

- никогда и ничего не просите

- ну, поехали!

- охота к перемене мест

- победила дружба

- проехали!

- процесс пошел

- ребята, давайте жить дружно!

- рукописи не горят

- свой среди чужих, чужой среди своих

- сила есть - ума не надо

- спасение утопающих - дело рук самих утопающих

- так жить нельзя

- театр одного актера

- трудно быть богом

- хотели как лучше, а вышло как всегда

- это не бином Ньютона

1. прил. худой, слабый, плохой

Сравни с:

ланьыра, лушкыдо, шӱкшӧ

2. нар. плохо, слабо

Сравни с:

начарын, шӱкшӱн